Звуки Lumia: як створюються рингтони різних країн
Пройшов майже рік після старту проекту Sounds of the World, результати якого власники смартфона Lumia 535 – першого телефона з логотипом Microsoft – можуть побачити в його пам’яті. У ній міститься набір регіональних рингтонів, які під час мандрівки країнами світу створили директор підрозділу Microsoft Mobile Генрі Доу (Henry Daw) з командою.
Мета проекту Sounds of the World – відкрити нові музичні таланти та створити гарну музику для телефонів Lumia. І учасникам у повній мірі вдалося її виконати: Доу познайомився з понад 150 композиторами-початківцями та створив 20 рингтонів. Частина з них постачатиметься в Lumia 535.
«Нам знадобилося багато підготовки, перш ніж ми змогли розпочати, – згадує Доу. – Ми планували співпрацювати з чотирма музичними школами у Лондоні, Кейптауні, Шанхаї та Ченнаї, щоб записати народні мотиви цих регіонів та помістити їх у набір рингтонів».
Коли все починалося
Ідея проекту Sounds of the World виникла у лондонському музичному відділенні вищої школи School of Oriental and African Studies (SOAS), яка вивчає Азію та Близький Схід. «Вивчення етнічної музики є основним завданням навчального закладу, і тому в них є неймовірні інструменти, – розповідає Доу. – Наприклад, існує ціла кімната, присвячена гемілену – індонезійському ударному інструменту. Ми подумали, що якби хотіли створити дійсно локалізовані рингтони для Lumia, тоді чому б не зробити проект глобальним та не використати для цього справді аутентичну музику».

Упродовж цього року Доу проводив зустрічі та семінари та домовився з музичними школами трьох країн: South African College of Music з Південної Африки, шанхайською консерваторією Shanghai Conservatory of Music та консерваторією KM Music Conservatory в Індії.
«Локалізація була головним завданням нашої команди та пристроїв Lumia. Ми продовжуватимемо підтримувати місцеві музичні культури нашими рингтонами, однак також будемо приділяти увагу вподобанням користувачів за межами Європи та західного світу, – розповідає Доу. – Ми намагаємося бути шанобливими. Те, що звучить добре для західної людини, може справляти інакше враження на жителів інших частин світу. Нам допомогла співпраця з місцевими студентами».
Набори інструментів
Створення рингтонів за мотивами національних мелодій різних куточків планети та вивчення місцевої музичної культури стало гарним досвідом для Доу.

«Деякі з бачених нами інструментів вражали, – каже він. – У Кейптауні на відділенні ударних інструментів нас познайомили з деякими барабанами, про які я навіть не чув. А одного дня в студію прийшов чоловік з дивовижним пальцевим піаніно з Мозамбіку, яке мало прекрасне звучання. Я одразу зрозумів, що з нього вийде гарний рингтон. Його відібрали до запису».
«З Китаю ми також привезли незвичні етнічні мотиви. Я пам’ятаю один рингтон, який використовував традиційну китайську трубу під назвою суона, – розповідає Доу. – Студент розпочав рингтон цвіріньканням пташок, у яке влилося звучання труби, котре було дуже схоже на голоси пернатих. Мені сподобалася ідея поєднати природне із сучасністю. Усе закінчилося тим, що я купив один з цих інструментів».

«В Індії ми також створили чудові рингтони, багато з яких використовують звучання інструменту сантор, – продовжує Доу. – Індія виявилася гарною сумішшю музичних стилів, які позначилися на кожному. Вона не має конкурентів, якщо говорити про музичну культуру».
Розробка звуку
Одне з головних завдань, яке стояло перед студентами музичних шкіл, – це створити музичні уривки, які придатні для відтворення за допомогою динаміка смартфона. Саме тут знадобилися знання Доу, з яким молоді композитори змогли обробити та підготувати свої записи для завантаження в телефони.

«Ми прослухали багато гарних ідей, – розповідає він. – Проте коли треки відтворювалися через крихітний динамік, ставало зрозуміло, що вони не підходять – виникало занадто багато шумів чи перевантаження. Ми запропонували оптимізувати їхні твори».
Ще одним викликом для музикантів-початківців була тривалість запису. «Зазвичай рингтони тривають 20-30 секунд, що стало ще однією проблемою для студентів, – каже Доу. – Вони не звикли писати такі короткі твори, які містять вступ, основну частину та закінчення».

«Справа у балансі приємного звучання без роздратування, – ділиться досвідом Доу. – Що б ми не створювали, немає причин не дотримуватися високої якості запису. Навіть якщо деякі рингтони не потрапили в смартфони, студенти все одно вважають проведений час гарним досвідом».
Групова робота
Однією з найбільш вдалих ідей цього проекту було зробити його груповим. Наприклад, у Кейптауні музичному відділенню довелося кооперуватися з технічним, щоб разом допомогти студентам втілити їхні ідеї. «Один учень навіть не знав, що в школі була студія звукозапису, – розповідає Доу. – Те, що ми змогли об’єднати людей для створення мелодій, принесло задоволення».

А студентам, чиї рингтони відібрали для запису у смартфони, це принесло ще й грошову винагороду – командам платили по €1000. «Кожну мелодію зазвичай створювали виконавець чи декілька інструментальних гравців, продюсер та оператор звукозапису, – пояснює Доу. – Ми хотіли показати різні ролі під час створення музики та те, наскільки вигідно студентам співпрацювати з іншими. Я думаю, такий досвід можна розповсюдити на інші музичні школи. Цей проект показав значимість музичних технологій і те, як у співпраці можна створювати гарні речі».
Доу закликає створювати рингтони не лише студентів музичних шкіл. «Я б хотів побачити роботи відомих композиторів з кіноіндустрії, – каже він. – Саундтрек фільму «Гравітація» був чудовим, і я закликаю когось із цієї сфери створити мелодію для наших телефонів. Це було б цікаво».