За рік глобальний рівень розповсюдження шкідливих програм у світі в середньому зменшився на 23%, а в країнах, що розвиваються, – лише на 3,7%

Рівень проникнення технологій, політична стабільність і ступінь економічного розвитку – ключові показники, які впливають на кібербезпеку в країні. Такі результати показав звіт , у якому експерти компанії Microsoft проаналізували 105 країн з метою встановити зв’язок між цифровою зрілістю держави та кількістю шкідливих програм. Дослідження виявило парадокс: у країнах з невисоким цифровим розвитком проникнення технологій призводить до підвищення рівня шкідливих програм. При цьому досвід розвинених держав показує, що існує певна точка цифрової зрілості, досягнувши якої країни можуть стримувати розповсюдження шкідливих програм.

Серед проаналізованих країн 87,5% продемонстрували зменшення рівня розповсюдження шкідливих програм у 2012 році. В середньому за рік кількість шкідливих програм зменшилась на 23,3%, а для країн, що розвиваються,  цей показник склав лише 3,7%.

«Даний феномен говорить про те, що технологічно менш розвинені країни повинні продовжувати інвестувати в ІКТ, щоб вийти на достатній рівень цифрової зрілості та ефективно протистояти розповсюдженню шкідливих програм, підвищуючи рівень кібербезпеки. Ми закликаємо уряди розробити національну стратегію, яка забезпечить максимальне сприяння проникненню технологій і цифрового доступу в країні», – зазначив Кевін Салліван (Kevin Sullivan), провідний стратег з питань безпеки підрозділу Microsoft Trustworthy Computing.

Експерти Microsoft склали рекомендації з вдосконалення сфери ІКТ для створення національної стратегії кібербезпеки, що допоможе краще впоратись з внутрішніми та зовнішніми ризиками в країні, а також значно розширить можливості для розвитку, торгівлі та налагоджування міжнародних зв’язків:

1. Оцінити ризики. Визначити загрози, вразливості та їх можливі наслідки, щоб попередити та мінімізувати ризики, оптимізувати витрати.
2. Розставити пріоритети. Розробити ступінчатий підхід виходячи з того, що наслідки збоїв в ключових секторах економіки мають різний рівень пріоритетності.
3. Співпрацювати для попередження загроз і вразливостей. Уряд і корпоративний сектор повинні об’єднати зусилля для підвищення кібербезпеки в країні.
4. Вдосконалювати механізми реагування на події. Використовувати найкращі практики реагування для вирішення ключових подій в сфері кіберзлочинності
5. Підвищувати знання громадськості. Розвиток добре обізнаного і технологічно освіченого населення є критично важливим фактором для зменшення ризиків і кіберзагроз.
6. Інвестувати в дослідження і технології. Створити план дослідного і технологічного розвитку, який включає вдосконалення у таких галузях знань як кібербезпека, криптографія, прикладна математика і суміжних сферах.
7. Мислити глобально. Максимально впроваджувати міжнародні стандарти для координованих дій.

«Інвестиції держави і приватних осіб у розвиток інформаційно-комунікаційних технологій , безсумнівно, позитивно впливають на економіку в країні. Ми давно спостерігаємо тенденцію проникнення інформаційних технологій не тільки в промислові галузі, такі як металургія і автомобілебудування, але і в такі сфери, як охорона здоров′я та медіабізнес. А щоб забезпечити всі індустрії економіки України кваліфікованими фахівцями ІКТ, державі слід вкладати більше фінансових ресурсів в освіту та підготовку майбутніх фахівців», – сказав Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова.

У дослідженні The Cybersecurity Risk Paradox експерти Microsoft об’єднали статистику по динаміці заражень шкідливими програмами в 105 країнах із звіту , та проаналізували дані за 34 міжнародними соціально-економічними показниками, таким як ВВП на душу населення і політична стабільність в країні за 2011-2012 рік. Повний текст звіту доступний за .